відсталий
відста́лий
-а, -е.
1》 Який залишився в дорозі позаду інших.
2》 Який не встигає за іншими в якійсь роботі і т. ін., не виконує поставлених завдань.
|| у знач. ім. відсталий, -лого, ч.
3》 Який перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими; прот. передовий.
|| Якому властиві застарілі погляди та уявлення.
|| Який не відповідає вимогам сучасності; ретроград.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсталий — (який перебуває на нижчому рівні) малорозвинений, нерозвинений, дурний. Словник синонімів Полюги
- відсталий — відста́лий 1 дієприкметник відста́лий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- відсталий — [в'ідзсталией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- відсталий — ВІДСТА́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до відста́ти 1, 2, 5. Відсталі од стіни наличники підганяють цвяхами або шурупами (з навч. літ.); Прикордонні ділянки, як правило... Словник української мови у 20 томах
- відсталий — ВІДСТА́ЛИЙ (який перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими), МАЛОРОЗВИ́НЕНИЙ, МАЛОРОЗВИ́НУТИЙ, НЕРОЗВИ́НЕНИЙ, НЕРОЗВИ́НУТИЙ, НЕСВІДО́МИЙ (про людину). Словник синонімів української мови
- відсталий — ВІДСТА́ЛИЙ, а, е. 1. Який залишився в дорозі позаду інших. Жінка йшла, хиталась, як відсталий.. журавель з вирію… (Ю. Янов., І, 1958, 68). 2. Який не встигає за іншими в якійсь роботі і т. ін., не виконує поставлених завдань. Словник української мови в 11 томах