відсталий

відста́лий

[в'ідзсталией]

м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсталий — ВІДСТА́ЛИЙ (який перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими), МАЛОРОЗВИ́НЕНИЙ, МАЛОРОЗВИ́НУТИЙ, НЕРОЗВИ́НЕНИЙ, НЕРОЗВИ́НУТИЙ, НЕСВІДО́МИЙ (про людину). Словник синонімів української мови
  2. відсталий — -а, -е. 1》 Який залишився в дорозі позаду інших. 2》 Який не встигає за іншими в якійсь роботі і т. ін., не виконує поставлених завдань. || у знач. ім. відсталий, -лого, ч. 3》 Який перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими; прот. передовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсталий — ВІДСТА́ЛИЙ, а, е. 1. Який залишився в дорозі позаду інших. Жінка йшла, хиталась, як відсталий.. журавель з вирію… (Ю. Янов., І, 1958, 68). 2. Який не встигає за іншими в якійсь роботі і т. ін., не виконує поставлених завдань. Словник української мови в 11 томах
  4. відсталий — (який перебуває на нижчому рівні) малорозвинений, нерозвинений, дурний. Словник синонімів Полюги
  5. відсталий — ВІДСТА́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до відста́ти 1, 2, 5. Відсталі од стіни наличники підганяють цвяхами або шурупами (з навч. літ.); Прикордонні ділянки, як правило... Словник української мови у 20 томах
  6. відсталий — відста́лий 1 дієприкметник відста́лий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови