відсторонь
ВІ́ДСТОРОНЬ, присл., розм., рідко.
Те саме, що віддалі́к; осторонь.
Йосип сидів геть одсторонь, мовчав (Панас Мирний);
Не треба все так відсторонь триматися і поводитися холодно (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)ВІ́ДСТОРОНЬ, присл., розм., рідко.
Те саме, що віддалі́к; осторонь.
Йосип сидів геть одсторонь, мовчав (Панас Мирний);
Не треба все так відсторонь триматися і поводитися холодно (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)