відсторонь —
ві́дсторонь прислівник незмінювана словникова одиниця рідко
Орфографічний словник української мови
відсторонь —
пр.н. бути за рівність>; дк. ВІДСТОЯТИ, (вахту) простояти, (ноги) втомити.
Словник синонімів Караванського
відсторонь —
присл., розм., рідко. Те саме, що віддалік; осторонь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відсторонь —
ВІ́ДСТОРОНЬ, присл., розм., рідко. Те саме, що віддалі́к; осторонь. Йосип сидів геть одсторонь, мовчав (Панас Мирний); Не треба все так відсторонь триматися і поводитися холодно (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
відсторонь —
О́СТОРОНЬ (в стороні від кого-, чогонебудь), ОКРЕ́МО, УЗБІ́Ч, ВІ́ДСТОРОНЬ розм., О́ПРІЧ заст. рідко, ОПОДАЛІ́К діал., ОПО́ДАЛЬ діал. Осторонь, на пагорбі, височіла.. біла церквиця (П. Колесник); Тимко..
Словник синонімів української мови
відсторонь —
Ві́дсторонь, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
відсторонь —
ВІ́ДСТОРОНЬ, присл., розм., рідко. Те саме, шо віддалі́к; осторонь. Йосип сидів геть одсторонь, мовчав (Мирний, IV, 1955, 38); Не треба все так відсторонь триматися і поводитися холодно і вздержливо (Коб., II, 1956, 329).
Словник української мови в 11 томах
відсторонь —
Відсторонь нар. Въ сторонѣ, отдѣльно.
Словник української мови Грінченка