відстояти
ВІДСТОЯ́ТИ¹ див. відсто́ювати.
ВІДСТОЯ́ТИ², ої́ть, недок.
Перебувати на певній відстані від кого-, чого-небудь у просторі або часі.
Якщо спроба втілення Царства Божого на землі і зазнала краху, то, схоже, перетворення землі на пекло вже не так далеко відстоїть від свого завершення (з публіц. літ.);
Ми намагалися не тільки відобразити, але й пережити, подолати наявні сумніви у загальновизнаній інтерпретації часів, які, як з'ясувалося, відстоять від нас далі, ніж ми гадаємо (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)