відстукотіти

ВІДСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док.

Підсил. до відсту́кати 2.

Друкарка швидко відстукотіла листа;

// Стукочучи, проїхати, пройти по чомусь.

Відстукотіла підвода; тоді Катранник попрямував до знайомої садиби (В. Барка);

Машина відстукотіла через міст по слабо прибитих дошках (В. Петльований).

Значення в інших словниках

1. відстукотіти — відстукоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відстукотіти — -очу, -отиш, док. Підсил. до відстукати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відстукотіти — ВІДСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до відсту́кати 2. Друкарка відстукотіла; // Стукочучи, проїхати, пройти по чомусь. Машина відстукотіла через міст по слабо прибитих дошках (Петльов., Хотинці, 1949, 117).  Словник української мови в 11 томах