відстукотіти

відстукоті́ти

-очу, -отиш, док.

Підсил. до відстукати 2).

Значення в інших словниках

1. відстукотіти — відстукоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відстукотіти — ВІДСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до відсту́кати 2. Друкарка швидко відстукотіла листа; // Стукочучи, проїхати, пройти по чомусь. Відстукотіла підвода; тоді Катранник попрямував до знайомої садиби (В. Барка); Машина відстукотіла через міст по слабо прибитих дошках (В. Петльований).  Словник української мови у 20 томах
3. відстукотіти — ВІДСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до відсту́кати 2. Друкарка відстукотіла; // Стукочучи, проїхати, пройти по чомусь. Машина відстукотіла через міст по слабо прибитих дошках (Петльов., Хотинці, 1949, 117).  Словник української мови в 11 томах