відстукотіти
ВІДСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до відсту́кати 2.
Друкарка відстукотіла;
// Стукочучи, проїхати, пройти по чомусь.
Машина відстукотіла через міст по слабо прибитих дошках (Петльов., Хотинці, 1949, 117).
Словник української мови (СУМ-11)