відстій
ВІДСТІ́Й, то́ю, ч.
1. тільки одн. Перебування залізничних вагонів, автобусів і т. ін. у місцях стоянки в період між рейсами.
Помічник машиніста продмухує мікрофон, кінцева станція, поїзд подається на відстій, звільніть, будь ласка, вагони! (Є. Пашковський);
Грошей на готель не вистачало, тож домовився з провідниками переночувати в одному з вагонів, що були на відстої (з газ.).
2. тільки одн. Дія за знач. відсто́юватися 2.
Ефективні деемульгатори дозволяють поліпшити якість обробки нафти, скоротити час відстою, знизити температуру обробки (з наук. літ.).
3. спец. Частинки речовини, що осідають на дно посудини або резервуару під час відстоювання рідини; осад, гуща.
У приміських зонах, як додаткове джерело добрив в овочевій сівозміні, можна застосовувати сухий відстій каналізаційних вод (з наук. літ.);
При заправці комбайна пальним, маслом і водою рекомендується щодня перед роботою зливати відстій пального з бака (з наук. літ.);
Механічне зневоднення рідких відстоїв і відходів.
4. тільки одн., перен., жарг. Щось погане, неякісне.
Я таки ненавиджу цей клуб, цей повний відстій (І. Карпа);
Новини цього телеканалу – це відстій (з Інтернету).
5. спец. Виступ скелі, на якому рятуються тварини від переслідування вовками.
Олені скупчилися на відстої (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)