відстійний

ВІДСТІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Признач. для відстою (у 1 знач.).

На відстійних коліях сонно жевріло провідницьке купе (Є. Пашковський);

Ремонтний відстійний пункт.

2. Признач. для відстоювання рідини.

Відстійні споруди – це місцеві збільшення ширини і глибини каналу (з навч. літ.);

Відстійна камера.

3. перен., жарг. Неякісний.

У цьому барі напої відверто відстійні (із журн.);

Відпочивали у відстійному готелі (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. відстійний — відсті́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відстійний — -а, -е. Признач. для відстоювання рідини. Відстійна яма.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відстійний — А, -е. Поганий, нецікавий. Відстійна книга.  Словник сучасного українського сленгу
4. відстійний — ВІДСТІ́ЙНИЙ, а, е. Признач. для відстоювання рідини. Відстійні споруди — це місцеві збільшення ширини і глибини каналу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 184); Відстійна яма.  Словник української мови в 11 томах