відстійний —
відсті́йний прикметник
Орфографічний словник української мови
відстійний —
-а, -е. Признач. для відстоювання рідини. Відстійна яма.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відстійний —
ВІДСТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Признач. для відстою (у 1 знач.). На відстійних коліях сонно жевріло провідницьке купе (Є. Пашковський); Ремонтний відстійний пункт. 2. Признач. для відстоювання рідини.
Словник української мови у 20 томах
відстійний —
ВІДСТІ́ЙНИЙ, а, е. Признач. для відстоювання рідини. Відстійні споруди — це місцеві збільшення ширини і глибини каналу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 184); Відстійна яма.
Словник української мови в 11 томах