відстійник

А, ч.

1. Неприємне, огидливе місце.

2. Щось поганої якості, нецікаве.

3. Погана компанія.

Значення в інших словниках

1. відстійник — відсті́йник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. відстійник — -а, ч., тех. 1》 Басейн, резервуар або спеціальна посудина для очищення рідини відстоюванням. Вторинний відстійник — відстійник, в якому відбувається біологічне та хімічне очищення стічних вод.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відстійник — ВІДСТІ́ЙНИК, а, ч., техн. 1. Споруда або спеціальний резервуар для очищення рідини відстоюванням у системах водопостачання, каналізації, зрошення, гідроенергетики та ін. Для очищення води від насіння бур'янів застосовують відстійник (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. відстійник — ВІДСТІ́ЙНИК, а, ч., техн. Басейн, резервуар або спеціальна посудина для очищання рідини відстоюванням. На шляху від бензинового бака [комбайна] до карбюратора пальне проходить через відстійник, частково очищаючись від важких домішок (Зерн.  Словник української мови в 11 томах