відстійник

відсті́йник

-а, ч., тех.

1》 Басейн, резервуар або спеціальна посудина для очищення рідини відстоюванням.

Вторинний відстійник — відстійник, в якому відбувається біологічне та хімічне очищення стічних вод.

Двоярусний відстійник — відстійник, в якому процес відстоювання стічних вод і зброджування осаду суміщені та відбуваються в конструктивно розділених об'ємах.

Первинний відстійник — відстійник, в якому відбувається механічне очищення стічних вод.

2》 Пристрій у машинах і установках, де відстоюються масло, бензин тощо.

Значення в інших словниках

1. відстійник — відсті́йник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. відстійник — ВІДСТІ́ЙНИК, а, ч., техн. 1. Споруда або спеціальний резервуар для очищення рідини відстоюванням у системах водопостачання, каналізації, зрошення, гідроенергетики та ін. Для очищення води від насіння бур'янів застосовують відстійник (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. відстійник — А, ч. 1. Неприємне, огидливе місце. 2. Щось поганої якості, нецікаве. 3. Погана компанія.  Словник сучасного українського сленгу
4. відстійник — ВІДСТІ́ЙНИК, а, ч., техн. Басейн, резервуар або спеціальна посудина для очищання рідини відстоюванням. На шляху від бензинового бака [комбайна] до карбюратора пальне проходить через відстійник, частково очищаючись від важких домішок (Зерн.  Словник української мови в 11 томах