відстійний

відсті́йний

-а, -е.

Признач. для відстоювання рідини. Відстійна яма.

Значення в інших словниках

1. відстійний — відсті́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відстійний — ВІДСТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Признач. для відстою (у 1 знач.). На відстійних коліях сонно жевріло провідницьке купе (Є. Пашковський); Ремонтний відстійний пункт. 2. Признач. для відстоювання рідини.  Словник української мови у 20 томах
3. відстійний — А, -е. Поганий, нецікавий. Відстійна книга.  Словник сучасного українського сленгу
4. відстійний — ВІДСТІ́ЙНИЙ, а, е. Признач. для відстоювання рідини. Відстійні споруди — це місцеві збільшення ширини і глибини каналу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 184); Відстійна яма.  Словник української мови в 11 томах