відстій
відсті́й
-тою, ч.
1》 тільки одн. Те саме, що відстоювання.
2》 спец.Частинки речовини, що осідають на дно посудини або резервуару під час відстоювання рідини; осад.
3》 мисл. Кам'яний виступ скелі, на якому рятуються від переслідування вовків морали, кабарга, ізюбри.
Великий тлумачний словник сучасної української мови