Словник української мови в 11 томах

відстійний

ВІДСТІ́ЙНИЙ, а, е. Признач. для відстоювання рідини.

Відстійні споруди — це місцеві збільшення ширини і глибини каналу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 184);

Відстійна яма.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відстійний — відсті́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. відстійний — -а, -е. Признач. для відстоювання рідини. Відстійна яма.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстійний — ВІДСТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Признач. для відстою (у 1 знач.). На відстійних коліях сонно жевріло провідницьке купе (Є. Пашковський); Ремонтний відстійний пункт. 2. Признач. для відстоювання рідини.  Словник української мови у 20 томах
  4. відстійний — А, -е. Поганий, нецікавий. Відстійна книга.  Словник сучасного українського сленгу