відстійний — Орфографічний словник української мови

відстійний — -а, -е. Признач. для відстоювання рідини. Відстійна яма. Великий тлумачний словник сучасної мови
відстійний — ВІДСТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Признач. для відстою (у 1 знач.). На відстійних коліях сонно жевріло провідницьке купе (Є. Пашковський); Ремонтний відстійний пункт. 2. Признач. для відстоювання рідини. Словник української мови у 20 томах
відстійний — А, -е. Поганий, нецікавий. Відстійна книга. Словник сучасного українського сленгу
відстійний — ВІДСТІ́ЙНИЙ, а, е. Признач. для відстоювання рідини. Відстійні споруди — це місцеві збільшення ширини і глибини каналу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 184); Відстійна яма. Словник української мови в 11 томах