відсунути —
відсу́нути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відсунути —
див. відсувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відсунути —
відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше.
Фразеологічний словник української мови
відсунути —
ВІДТЯГА́ТИ (тягнучи, переміщати в інше місце), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДСУВА́ТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ (переміщати волочачи). — Док.: відтягти́, відтягну́ти, відсу́нути, відволокти́ (відволікти́).
Словник синонімів української мови
відсунути —
ВІДСУ́НУТИ див. відсува́ти.
Словник української мови в 11 томах
відсунути —
Відсунути, -ся см. відсувати, -ся.
Словник української мови Грінченка