відтаскувати

ВІДТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм., рідко.

1. Те саме, що відно́сити 1.

Ніяк не доходять руки забрати з балкона і відтаскати на шиномонтаж резину і диски (із журн.);

Відтаскати мішок картоплі.

2. тільки док. Те саме, що відтяга́ти² 1.

Хуліган бив офіціантку в обличчя, вирвав з вуха сережку, і наостанок “у виховних цілях” відтаскав її за волосся (з газ.).

Значення в інших словниках

1. відтаскувати — відта́скувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відтаскувати — див. відтаскати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відтаскувати — ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИ розм., ВІДТА́СКУВАТИ розм. рідко. — Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́рти фам. відтараба́нити фам.  Словник синонімів української мови
4. відтаскувати — ВІДТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відно́сити 1. Відтаскати мішок картоплі.  Словник української мови в 11 томах