відтаскувати
ВІДТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм., рідко.
1. Те саме, що відно́сити 1.
Ніяк не доходять руки забрати з балкона і відтаскати на шиномонтаж резину і диски (із журн.);
Відтаскати мішок картоплі.
2. тільки док. Те саме, що відтяга́ти² 1.
Хуліган бив офіціантку в обличчя, вирвав з вуха сережку, і наостанок “у виховних цілях” відтаскав її за волосся (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відтаскувати — відта́скувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- відтаскувати — див. відтаскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відтаскувати — ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИ розм., ВІДТА́СКУВАТИ розм. рідко. — Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́рти фам. відтараба́нити фам. Словник синонімів української мови
- відтаскувати — ВІДТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відно́сити 1. Відтаскати мішок картоплі. Словник української мови в 11 томах