відтаскувати

відта́скувати

див. відтаскати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтаскувати — відта́скувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відтаскувати — ВІДТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм., рідко. 1. Те саме, що відно́сити 1. Ніяк не доходять руки забрати з балкона і відтаскати на шиномонтаж резину і диски (із журн.); Відтаскати мішок картоплі. 2. тільки док. Словник української мови у 20 томах
  3. відтаскувати — ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИ розм., ВІДТА́СКУВАТИ розм. рідко. — Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́рти фам. відтараба́нити фам. Словник синонімів української мови
  4. відтаскувати — ВІДТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відно́сити 1. Відтаскати мішок картоплі. Словник української мови в 11 томах