відтаскувати

ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИ розм., ВІДТА́СКУВАТИ розм. рідко. — Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́рти фам. відтараба́нити фам. Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар'яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); (Старшина:) Як тільки засне, то ми його.. зв'яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтаскувати — відта́скувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відтаскувати — див. відтаскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтаскувати — ВІДТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм., рідко. 1. Те саме, що відно́сити 1. Ніяк не доходять руки забрати з балкона і відтаскати на шиномонтаж резину і диски (із журн.); Відтаскати мішок картоплі. 2. тільки док. Словник української мови у 20 томах
  4. відтаскувати — ВІДТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відно́сити 1. Відтаскати мішок картоплі. Словник української мови в 11 томах