відтаскати

ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИ розм., ВІДТА́СКУВАТИ розм. рідко. — Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́рти фам. відтараба́нити фам. Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар'яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); (Старшина:) Як тільки засне, то ми його.. зв'яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтаскати — відтаска́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтаскати — -аю, -аєш, док., відтаскувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що відносити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтаскати — ВІДТАСКА́ТИ див. відта́скувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відтаскати — ВІДТАСКА́ТИ див. відта́скувати. Словник української мови в 11 томах