відтарабанити
ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИ розм., ВІДТА́СКУВАТИ розм. рідко. — Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́рти фам. відтараба́нити фам. Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар'яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); (Старшина:) Як тільки засне, то ми його.. зв'яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відтарабанити — відтараба́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відтарабанити — -ню, -ниш, док., перех. 1》 ірон.Швидко, але без інтонацій розповісти завчений текст. 2》 фам. Швидко віднести, відвезти, не дуже піклуючись про неушкодженість кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відтарабанити — ВІДТАРАБА́НИТИ див. відтараба́нювати. Словник української мови у 20 томах
- відтарабанити — Ню, -ниш, док. 1. Віднести. І куди це потрібно відтарабанити? 2. Відбути. Треба ще два роки відтарабанити (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- відтарабанити — ВІДТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. ірон. Швидко, але без інтонацій розповісти завчений текст. Треба було, не спиняючись, відтарабанити лекцію слово в слово (Тулуб, Людолови, І, 1957, 316); Черговий враз молитву одтарабанив (Тич., II, 1957, 31). Словник української мови в 11 томах