відтаювання
ВІДТА́ЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. відта́ювати.
Із зміною температури атмосферного повітря пов'язані промерзання й відтаювання ґрунтів і порід, що впливає на умови живлення підземних вод і, відповідно, їх мінералізацію та хімічний склад (з наук. літ.);
Обробка риби складається з таких операцій: відтаювання (якщо риба морожена), вимочування (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)