відтаювання

відта́ювання

-я, с.

Дія за знач. відтаювати.

Значення в інших словниках

1. відтаювання — відта́ювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відтаювання — ВІДТА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відта́ювати. Із зміною температури атмосферного повітря пов'язані промерзання й відтаювання ґрунтів і порід, що впливає на умови живлення підземних вод і, відповідно, їх мінералізацію та хімічний склад (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. відтаювання — ВІДТА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відта́ювати. Обробка риби складається з таких операцій: відтаювання (якщо риба морожена), вимочування (Технол. пригот. їжі, 1957, 32).  Словник української мови в 11 томах