Великий тлумачний словник сучасної мови

відтаювати

відта́ювати

-юю, -юєш, недок., відтаяти, -аю, -аєш, док., перех.

Нагріванням розморожувати що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відтаювати — відта́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відтаювати — ВІДТА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДТА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що. Нагріванням розморожувати кого-, що-небудь. Лускату і нелускату рибу відтаюють у ваннах (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. відтаювати — ВІДТА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДТА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Нагріванням розморожувати що-небудь. Лускату і нелускату рибу відтаюють у ваннах (Технол. пригот. їжі, 1957, 32); Гадюку мерзлу взявши в руки, Іван за пазуху відтаять положив (Бор., Тв., 1957, 177).  Словник української мови в 11 томах