відтаювати
ВІДТА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДТА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Нагріванням розморожувати що-небудь.
Лускату і нелускату рибу відтаюють у ваннах (Технол. пригот. їжі, 1957, 32);
Гадюку мерзлу взявши в руки, Іван за пазуху відтаять положив (Бор., Тв., 1957, 177).
Словник української мови (СУМ-11)