відтремтіти

ВІДТРЕМТІ́ТИ, мчу́, мти́ш, док.

Припинити, закінчити тремтіти.

Заплющитись, аби відтремтіли зрадливі вії (Є. Пашковський);

* Образно. Вода застигла. Сонце відтремтіло. Дитинство загубилось серед дня (В. Стус).

Словник української мови (СУМ-20)