відтрубити
ВІДТРУБИ́ТИ, ублю́, у́биш; мн. відтру́блять; док., що.
Те саме, що відсурми́ти.
Відтрубили сурмачі нічліг (І. Чендей);
// розм. Пропрацювати, відслужити тривалий час.
Ті десять літ солдатчини, що відтрубив за Каспієм і за Уралом, ще й досі йому здаються жахливим сном (Василь Шевчук);
Відтрубив на заводі 30 років (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)