Орфографічний словник української мови

відтрубити

відтруби́ти

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відтрубити — -ублю, -убиш; мн. відтрублять; док., перех., рідко. Те саме, що відсурмити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відтрубити — ВІДТРУБИ́ТИ, ублю́, у́биш; мн. відтру́блять; док., що. Те саме, що відсурми́ти. Відтрубили сурмачі нічліг (І. Чендей); // розм. Пропрацювати, відслужити тривалий час.  Словник української мови у 20 томах
  3. відтрубити — ВІДСУРМИ́ТИ (закінчити сурмити або програти якийсь сигнал на сурмі, трубі), ВІДТРУБИ́ТИ, ВІДТРЕМБІТА́ТИ діал. На вечірній лінійці, коли вже горніст відсурмив і завмерли струнко вишикувані загони, директор вийшов на середину плацу (О. Гончар); Відтрубили сурмачі; Вівчар відтрембітав.  Словник синонімів української мови
  4. відтрубити — ВІДТРУБИ́ТИ, ублю́, у́биш; мн. відтру́блять; док., перех., рідко. Те саме, що відсурми́ти. Відтрубили сурмачі нічліг (Чендей, Поєдинок, 1962, 55).  Словник української мови в 11 томах