відтремтіти —
ВІДТРЕМТІ́ТИ, мчу́, мти́ш, док. Припинити, закінчити тремтіти. Заплющитись, аби відтремтіли зрадливі вії (Є. Пашковський); * Образно. Вода застигла. Сонце відтремтіло. Дитинство загубилось серед дня (В. Стус).
Словник української мови у 20 томах