відтужити

ВІДТУЖИ́ТИ, ужу́, у́жиш, док.

Закінчити, перестати тужити.

І, мабуть, раніш уже знала за синову долю, та й уже одтужила (А. Головко);

Міг я серце рвати пополам? Легше, кажуть, зразу відтужити – І одному, а не трьом серцям (М. Гірник).

Значення в інших словниках

1. відтужити — відтужи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відтужити — -ужу, -ужиш, док. Закінчити, перестати тужити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відтужити — ВІДТУЖИ́ТИ, ужу́, у́жиш, док. Закінчити, перестати тужити. І, мабуть, раніш уже знала за синову долю, та й уже одтужила (Головко, І, 1957, 370); Міг я серце рвати пополам? Легше, кажуть, зразу відтужити — І одному, а не трьом серцям (Гірник, Сонце… 1958, 223).  Словник української мови в 11 томах