відтінковий
ВІДТІ́НКОВИЙ, а, е.
Прикм. до відті́нок 1–3.
Багата відтінкова палітра між білим та чорним розгортається у всьому блиску в сценах з неоднозначним сюжетом (із журн.);
Читаючи “Позиченого чоловіка” Є. Гуцала, дивуєшся авторському вмінню вдало використовувати десятки сотень воістину неперевершених словесних перлів і навіть цілісних гніздових сюжетів із близьким відтінковим забарвленням (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)