відучити —
відучи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відучити —
див. відучувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відучити —
ВІДУЧИ́ТИ (примусити позбутися якоїсь звички), ВІДЗВИЧА́ЇТИ. — Недок.: віду́чувати, відзвича́ювати. Ніяк не можна було відучити його від того, щоб не робив пакостей своїм товаришам (І. Франко); Ми вас одучим, супостати, морити вдов (І. Котляревський); Я його від цього відзвичаю (О. Кобилянська).
Словник синонімів української мови
відучити —
ВІДУЧИ́ТИ див. віду́чувати.
Словник української мови в 11 томах
відучити —
Відучити, -ся см. відучувати, -ся.
Словник української мови Грінченка