відучитися —
відучи́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відучитися —
див. відучуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відучитися —
ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М.
Словник синонімів української мови
відучитися —
ВІДУЧИ́ТИСЯ див. віду́чуватися.
Словник української мови в 11 томах
відучитися —
Відуч(ув)атися, -чаюся, (-чую)ся, -єшся сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.
Словник української мови Грінченка