відучора

ВІДУЧО́РА, присл.

Від учорашнього дня.

– Так, відучора знав я про них [наміри пані Офки] і пообіцяв берегти тайну (Юліан Опільський);

Сніг збили люди кроками іскристими ще відучора (В. Стус);

Ще за чверть години вона зважилася натиснути на клямку, двері піддалися – звісно, ніякий ключ не зачиняв їх відучора і ніякого Цумбруннена там відучора не водилося (Ю. Андрухович).

Значення в інших словниках

1. відучора — відучо́ра прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. відучора — присл. Від учорашнього дня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відучора — ВІДУЧО́РА, присл. Від учорашнього дня. — Так, відучора знав я про них [наміри пані Офки] і пообіцяв берегти тайну (Оп., Іду.., 1958, 499).  Словник української мови в 11 томах