відучора

ВІДУЧО́РА, присл. Від учорашнього дня.

— Так, відучора знав я про них [наміри пані Офки] і пообіцяв берегти тайну (Оп., Іду.., 1958, 499).

Значення в інших словниках

1. відучора — відучо́ра прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. відучора — присл. Від учорашнього дня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відучора — ВІДУЧО́РА, присл. Від учорашнього дня. – Так, відучора знав я про них [наміри пані Офки] і пообіцяв берегти тайну (Юліан Опільський); Сніг збили люди кроками іскристими ще відучора (В.  Словник української мови у 20 томах