Орфографічний словник української мови

відучора

відучо́ра

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відучора — присл. Від учорашнього дня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відучора — ВІДУЧО́РА, присл. Від учорашнього дня. – Так, відучора знав я про них [наміри пані Офки] і пообіцяв берегти тайну (Юліан Опільський); Сніг збили люди кроками іскристими ще відучора (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. відучора — ВІДУЧО́РА, присл. Від учорашнього дня. — Так, відучора знав я про них [наміри пані Офки] і пообіцяв берегти тайну (Оп., Іду.., 1958, 499).  Словник української мови в 11 томах