відучування
ВІДУ́ЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. віду́чувати.
Відучування від небажаних дій здійснюється через заборону та контроль за діями дитини (з навч. літ.);
Видатний український педагог Антон Макаренко в керованій ним школі практикував дуже своєрідний метод відучування своїх підопічних від лайки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)