Великий тлумачний словник сучасної мови

відучитися

відучи́тися

див. відучуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відучитися — відучи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відучитися — ВІДУЧИ́ТИСЯ див. віду́чуватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. відучитися — ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М.  Словник синонімів української мови
  4. відучитися — ВІДУЧИ́ТИСЯ див. віду́чуватися.  Словник української мови в 11 томах
  5. відучитися — Відуч(ув)атися, -чаюся, (-чую)ся, -єшся сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.  Словник української мови Грінченка