відхаювати

ВІДХА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДХА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм., рідко.

Те саме, що відхо́джувати 1.

Мати відхаяла сю бідолашну жінку (Сл. Гр.);

Три баби прийшло, одхаяли мене (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. відхаювати — відха́ювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відхаювати — -юю, -юєш, недок., відхаяти, -аю, -аєш і відхаючити, -чу, -чиш, док., відхаючувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що відходжувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відхаювати — ВІДХА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДХА́ЯТИ, а́ю, а́єш і ВІДХА́ЮЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відхо́джувати 1. Три баби прийшло, одхаяли мене (Барв., Опов.., 1902, 100); Мати відхаяла сю бідолашну жінку (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах