відхаючити

ВІДХАЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм.

Те саме, що відха́яти.

При переправі через Дніпро він обмок і застудився. Ледве мої знахарі відхаючили його від смерті (В. Малик);

Він довго поїв Перегуду кисляком, .. давав нюхати нашатирний спирт і пити воду з краплями того ж нашатирю, аж поки одхаючив і приволік сюди (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. відхаючити — відхаю́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відхаючити — див. відхаювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відхаючити — ВІДХАЮ́ЧИТИ див. відха́ювати.  Словник української мови в 11 томах