відхлань
ВІ́ДХЛАНЬ, і, ж., рідко.
Те саме, що безо́дня; провалля.
Узенька дорога .. гинула в мрачній [темній] одхлані густого бору (І. Франко);
* У порівн. І тиша, як відхлань, роззявила рота (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)ВІ́ДХЛАНЬ, і, ж., рідко.
Те саме, що безо́дня; провалля.
Узенька дорога .. гинула в мрачній [темній] одхлані густого бору (І. Франко);
* У порівн. І тиша, як відхлань, роззявила рота (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)