Орфографічний словник української мови

відхлань

ві́дхлань

іменник жіночого роду

безодня; провалля

рідко

відхла́нь

іменник жіночого роду

безодня

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відхлань — -і, ж., заст. Безодня, вир, прірва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відхлань — ВІ́ДХЛАНЬ, і, ж., рідко. Те саме, що безо́дня; провалля. Узенька дорога .. гинула в мрачній [темній] одхлані густого бору (І. Франко); * У порівн. І тиша, як відхлань, роззявила рота (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
  3. відхлань — див. безодня  Словник синонімів Вусика
  4. відхлань — ПРОВА́ЛЛЯ (глибока западина, розколина на поверхні землі), ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛИНА, БЕЗО́ДНЯ, БЕЗДО́ННЯ, ВІ́ДХЛАНЬ діал., ЗАПАДНЯ́ діал.; ПРІ́РВА, ПРО́ПАСТЬ розм. (з крутими схилами по краях); БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКИ́Т) (БЕСКЕТ), У́РВИЩЕ, У́РВИСЬКО розм.  Словник синонімів української мови
  5. відхлань — ВІДХЛА́НЬ, і, ж., рідко. Те саме. що безо́дня; провалля. Узенька дорога.. гинула в мрачній [темній] одхлані густого бору (Фр., VIII, 1952, 257); *У порівн. І тиша, як відхлань, роззявила рота (Дмит., Присяга.., 1937, 121).  Словник української мови в 11 томах