відходи
ВІДХО́ДИ, ів, мн.
Залишки продуктів, матеріалів, які утворюються в ході господарської та побутової діяльності людини і підлягають переробці, очищенню або захованню.
Для модифікації дорожніх дьогтів використані відходи епоксидних смол (з наук. літ.);
Щоб збільшити запаси силосу, всебічно використовують відходи рільництва й овочівництва (із журн.);
Мийні відходи;
Утилізація відходів.
△ (1) Відхо́ди виробни́цтва – залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів і т. ін., що утворилися в процесі виробництва і втратили цілком або частково вихідні споживчі властивості.
Сировиною для отримання біогазу може бути гній великої рогатої худоби, свиней, пташиний послід, відходи виробництва і т. ін. (з наук.-попул. літ.);
(2) Радіоакти́вні відхо́ди – уже невикористовувані продукти, утворені в процесі робіт з радіоактивними речовинами, та їх залишки, вміст радіонуклідів у яких перевищує норми радіаційної безпеки.
Радіоактивні відходи бетонують у залізобетонних контейнерах, які, в свою чергу, теж бетонують (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)