відходи

ВІДХО́ДИ, ів, мн.

Залишки продуктів, матеріалів, які утворюються в ході господарської та побутової діяльності людини і підлягають переробці, очищенню або захованню.

Для модифікації дорожніх дьогтів використані відходи епоксидних смол (з наук. літ.);

Щоб збільшити запаси силосу, всебічно використовують відходи рільництва й овочівництва (із журн.);

Мийні відходи;

Утилізація відходів.

△ (1) Відхо́ди виробни́цтва – залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів і т. ін., що утворилися в процесі виробництва і втратили цілком або частково вихідні споживчі властивості.

Сировиною для отримання біогазу може бути гній великої рогатої худоби, свиней, пташиний послід, відходи виробництва і т. ін. (з наук.-попул. літ.);

(2) Радіоакти́вні відхо́ди – уже невикористовувані продукти, утворені в процесі робіт з радіоактивними речовинами, та їх залишки, вміст радіонуклідів у яких перевищує норми радіаційної безпеки.

Радіоактивні відходи бетонують у залізобетонних контейнерах, які, в свою чергу, теж бетонують (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відходи — Будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. "Про відходи", Стаття1 Словник термінів законодавства України
  2. відходи — див. відхід 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відходи — див. залишок; сміття Словник синонімів Вусика
  4. відходи — Побічні продукти діяльності людини, непридатні для вжитку; розрізняють в. комунальні, джерелом яких є людські поселення, та промислові; застосовують різноманітні методи утилізації (використання) в., або їхньої ізоляції від середовища. Універсальний словник-енциклопедія
  5. відходи — ВІДХО́ДИ див. відхі́д 4. Словник української мови в 11 томах