відчергувати

ВІДЧЕРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. що. Прочергувати певний час.

Не було жодного, за кого він колись не відчергував би чи не заступив би в незручній зміні (В. Підмогильний);

В сторожах спокійніше – сам собі господар. Відчергуєш зміну, здаси об'єкт і поганяй на море ловити бичків (В. Логвиненко).

2. Закінчити, перестати чергувати.

Варвара Пилипівна, здається, своє відчергувала, цими днями сама злягла (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. відчергувати — відчергува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відчергувати — -ую, -уєш, док. 1》 перех.Прочергувати певний час. 2》 неперех. Закінчити, перестати чергувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчергувати — ВІДЧЕРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. перех. Прочергувати певний час. В сторожах спокійніше — сам собі господар. Відчергуєш зміну, здаси об’єкт і поганяй на море ловити бичків (Логв., Давні рани, 1961, 103). 2. неперех. Закінчити, перестати чергувати.  Словник української мови в 11 томах