відчергувати

ВІДЧЕРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. перех. Прочергувати певний час.

В сторожах спокійніше — сам собі господар. Відчергуєш зміну, здаси об’єкт і поганяй на море ловити бичків (Логв., Давні рани, 1961, 103).

2. неперех. Закінчити, перестати чергувати.

Значення в інших словниках

1. відчергувати — відчергува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відчергувати — -ую, -уєш, док. 1》 перех.Прочергувати певний час. 2》 неперех. Закінчити, перестати чергувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчергувати — ВІДЧЕРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. що. Прочергувати певний час. Не було жодного, за кого він колись не відчергував би чи не заступив би в незручній зміні (В. Підмогильний); В сторожах спокійніше – сам собі господар.  Словник української мови у 20 томах