Великий тлумачний словник сучасної мови

відчергувати

відчергува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 перех.Прочергувати певний час.

2》 неперех. Закінчити, перестати чергувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відчергувати — відчергува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відчергувати — ВІДЧЕРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. що. Прочергувати певний час. Не було жодного, за кого він колись не відчергував би чи не заступив би в незручній зміні (В. Підмогильний); В сторожах спокійніше – сам собі господар.  Словник української мови у 20 томах
  3. відчергувати — ВІДЧЕРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. перех. Прочергувати певний час. В сторожах спокійніше — сам собі господар. Відчергуєш зміну, здаси об’єкт і поганяй на море ловити бичків (Логв., Давні рани, 1961, 103). 2. неперех. Закінчити, перестати чергувати.  Словник української мови в 11 томах